lilyok, 48 - 6 сентября 2011 14:23

[COLOR=darkblue]Ой, куме, сумно мені, сумно...
Сьогодні співаю з нечуванним натхненням
Як не спромоглися б в купі і Ротару з Козловським…
Про несамовиту надію, що передчувае пік зльоту і наступний ранок, що спитає мене тихо: ну, напуркуа, ти лізла туди, Марина?
[/COLOR]
Не стань печаллю у моїм житті,
Не сійся смутком на моїй путі,
Бо смуток може болем прорости,
Невже, невже хотіла б цього ти?

Тебе благаю і тебе кляну,
Тебе як долю я не омину,
А долю можна тягарем нести,
Невже, невже хотіла б цього ти?

Не будь сльозою на моїх літах,
Не дай, щоб усміх спогаду зачах,
Бо спогад може тужно відпливсти,
Невже, невже хотіла б цього ти?

Тобою мрію і тобою сню.
Моя любов як полум'я вогню,
А полум'я двох треба берегти,
Невже, невже не хочеш цього ти?

Тебе благаю і тебе кляну,
Тебе як долю Я не омину,
А долю можна тягарем нести,
Невже, невже хотіла б цьоьго ти?
Тобою мрію і тобою сню.
Моя любов як полум'я вогню,
А полум'я вдвох треба берегти,
Невже, невже не хочеш цього ти?