Treno, 56 - 22 марта 2013 01:26

Вот это написал студент в эссе. Вопрос для размышлений был — «кто я и зачем я».:

Зовнішній вигляд...
Буде погано. Відчуваю погляд.
Соромно! Стискаю зуби, опускаю очі.
Спокою не маю, нічого не маю,
Нікого поруч
Ніщо не зупиняє. Я шаленію.
Блим!!!
Я знову стрибаю, знову співаю
Знову я заграю, знову починаю свою гру.
Вигадую правила сам, порушаю їх сам
Дозволяю їх дотримуватися собі.
Сам - сам - сам ...

Ти не відчиняйся переді мною
Я можу обернути проти тебе,
Те, що взнаю те, що висновки.
Те, що висновки про твою душу,
Про твої очіПро твоє серце, про твоє існування.

Я інколи потвора, а тобі має буду гірше...
Я інколи, а ти постійно! Відрізняєш, так?
Мені не важко бути,
Мені не важко жити
Мені не важко образити
Але навіщо...

Я інколи псих,
Інколи потвора,
Інколи янгол,
Інколи ніхто я...

Янголом бути не важко,
Янголом бути просто
Янголи постійно поруч,
Янголи, можливо, цікаві.
Літають, зберігають, допомагають
Постійно розмовляють іноді лишають, кидають тупо.
Навіщо мені крила?
Навіщо бути ?
Навіщо розмовляти ?
Я кидаю іноді - навіщо?
Чому я маю зберігати те, що не допоможе мені ?