София, 39 - 12 июня 2006 16:58

Місячне сяйво як саван огорне тебе,
Поведе у забуті долини.
Що шукаєш ти тут - її, себе?
Є одні лиш примарнії тіні.

Ось на схилах розквітнуть опалові сни
Заколишуть, залишив в полоні.
Заплетуть у вінок твоєї вини
І надінуть тобі на холоднії скроні.

хижий жадібний звір Забуття
На розгублені душі давно тут полює.
Стогін твій віднесе в небуття
І крім тебе ніхто більш його не почує.

Із грудей вирве болісний крик
І відлунням тобі буде тиша
Більш немає тебе. Ти зник.
Назавжди ти себе тут полишив.

• 
• 
•