Я задихаюсь в собі... Знаю, що в мені заховані глибини, я їх відчуваю, я їх бачу. Та до них є велика прірва - суспільство, їз своїми вимогами до мене. Хочу існувати аморфним тілом, хочу волі!!! Пустіть мене. я душа.
Я хочу до себе.
Найгірше, що це нікому не треба, нікому не потрібно тієї правди, нікому не потрібно дбати про душу. Я задихаюсь у неволі волі.