Оля, 43 - 24 февраля 2009 13:25

Молода жінка залишила своїй матері такого листа:
"Коли ти, думаючи, що я не бачу, повісила на холодильнику мій перший малюнок, у мене з'явилось бажання малювати.
Коли ти, думаючи, що я не бачу, нагодувала кота-волоцюгу, я зрозуміла, що слід піклуватись про тварин.
Коли ти, думаючи, що я не бачу, готувала торт на мій день народження, спеціально для мене... Я зрозуміла, що дрібні речі теж можуть бути винятково важливими.
Коли ти, думаючи, що я не бачу, молилась, я теж повірила в існування Бога, з яким завжди можна розмовляти.
Коли ти, думаючи, що я вже сплю, цілувала мене, я зрозуміла, що любиш мене.
Коли ти, думаючи, що я не бачу, зрошувала свої очі рясними сльозами, я зрозуміла, що часом стаються прикрі речі, але сльози допомагають.
Коли ти, думаючи, що я не зауважую, посміхалась, і я хотіла бути люб'язною й увічливою, як ти.
Коли ти, думаючи, що я не бачу, переживала за мене, і я хотіла бути собою.
Коли ти думала, що я не бачу, я все бачила, тож дуже дякую тобі за все, що ти робила, думаючи, що я не могла цього бачити".

p.s.
... дякую ...

[I][B]Легко сховати ненависть, важко сховати любов, ще важче сховати байдужість. (с) К.Берне[/B][/I]

• 
• 
•