Ovidiy, 39 - 21 февраля 2007 14:10

[SIZE=+1]Ворони
Люблю коли ворони стаями літають,
Коли собою небо закривають
Так урочисто й грандіозно під хмарами ширяють
Стою милуюсь, і мені здається що то не ворони
То, душі що блукають і ніде прихистку не мають
Бо вмерли смертю не своєю, а самі себе згубили
Бо не зуміли в світі вижити такому де скільки,
Горя, зла ненависті і безнадії, де ви були приречені страждати
і змушені були життя віддати, щоб чорні крила мати,
і ними небо розсікати
я заздрю вашій волі
До вас піднятись сил немаю
Чомусь мене цей світ тримає
І до вас ще поки не пускає,
Я запутався в собі у цій мерзенній суєті
Немов в тумані йду, проходячи через журбу
Чогось прекрасного шукаю, та не знайду...[/SIZE]

• 
• 
•