Знакомства для всех
Наверх
Войти на сайт
Регистрация на сайте
Зарегистрироваться
На сайте недоступна
регистрация через Google
Сайт OxOx.Ru это:
  • Секс знакомства
  • Гей знакомства
  • Лесби знакомства
  • Виртуальный секс
  • Поиск друзей
  • Реальные встречи
  • Приватный чат

    sekleta, 55 - 15 января 2010 00:24

    Все
    Буває,життя зводить мене з людиною, наче й випадково, а потім з"ясовується, що ми в одному пологовому будинку народились. Чи ходили в школу номер вісім, і за весь час навчання жодного разу не зустрілись, аж поки в Москві не потрапили разом в готельний номер,бо всі були по двоє, а ми в компаніє по троє, і вийшли зайвими, то ж заселились в один номер, і тут виплила школа номер вісім. Досі дружимо.
    А от з цим хлопцем я познайомилась в громадській організації, куди він прийшов волонтерити. Виявилось, що Дмитро з села мого тата, тобто не з самого села, а так, поблизу. За кілька років ми не раз перетнулись на громадських заходах, стояли під судами в 2004, дебатували про щось в управлінні по боротьбі з молоддю... Хороший хлопець. Гарна молодь в нас росте.
    Аж раптом мама розповідає чергову історію про діда. Дід наш був людиною суперкомунікабельною, любив жарти і розваги. Десь в середині 50-х він разом з іншими директорами сільських шкіл сидів на якійсь районній нараді. З нудьги мій дід і ще один директор школи поцупили в Яновецького директора гарні шкіряні рукавиці і склали план:розкрутити власника рукавиць на могрич.
    Тим часом нарада йде собі за планом. Вже в кінці встає заврайвно і оголошує:
    - Товариші! Стався прикрий випадок! Присутні тільки директори шкіл і в Василя Трохимовича вкрали рукавиці.
    Що мав робити дід з товаришем? Встати і пояснити, що пожартували? Заврайвно пояснити ? І всім директорам району?
    Ясно, що жарт дурний, і виходу іншого не було, тільки мовчати, аби зберегти свою репутацію і, можливо, й місце роботи.
    Злощасні рукавиці дід привіз додому, в село, оселились вони в хаті і довго носилась мамою і бабою. Аж поки не зносились в кінець.
    - А ти знаєш, що той Дмитро - внук Яновецького директора?- ошелешує мене мама.- Це в його діда так невдало поцупили рукавиці!

    "Все! Карма працює",- вирішила я. Ось для чого нас звела доля, щоб я віддала Дмитрові рукавиці, вкрадені в його діда. Кармічний борг це вам неабищо, це серйозна справа, треба залагоджувати, бо інакше до сьомого коліна і т.д.д.. Але як це зробити? Купити шкіряні рукавиці? Я ж не знаю розмірів,виберу малі або дуже великі... А Дмитро вже вчився в Києві, і побачити його не так просто... Може дати гроші? Якось негарно, він точно відмовиться. Купити книжку? Гарне видання з історії України? ...А рапотом у нього таке є ?

    Час йшов...Дмитро не з"являвся на моєму горизонті.Та й добре, бо я ніяк не могла придумати, як віддати ті страшні кармічні борги.
    - А де той хлопець, внук Яновецького директора?- якось запитала мама.
    - В Києві вчиться, я його майже не бачу.
    - Довго ми носили ті рукавиці,-знову починає згадувати мама і мимохіть викликає з іншого світу дух кармічних боргів. Я лякаюсь і несміливо пропоную:
    - Може їх якось повернути в родину, ті рукавиці ? Дмитрові щось таке віддати як заміну?
    - Бог з тобою, - дивується мама.- Та дід ту справу ще тоді залагодив. Десь через рік виставив могорич Яновецькому директору за рукавиці, та й по всьому.

    От і думай тепер, навіщо мене доля з Дмитром звела? Якщо не для рукавиць, то для чого?
    Добавить комментарий Комментарии: 0
    OxOx.Ru - знакомства в крупных городах: Москва, Санкт-Петербург, Нижний Новгород, Ростов на Дону, Самара, Екатеринбург, Новосибирск, Волгоград, Краснодар, Уфа, Пермь, Пенза, Омск. Саратов, Тула, Воронеж, Рязань, Челябинск, Тюмень, Красноярск, Хабаровск, Владивосток.
    Мы используем файлы cookies для улучшения навигации пользователей и сбора сведений о посещаемости сайта. Работая с этим сайтом, вы даете согласие на использование cookies.