ENDIMION, 59 - 9 сентября 2010 23:18

Осінь. Осінь – пора холоду, вітру, дощу та втрати весняних надій. Суцільна депресія. Настрій - відповідний – я його, про себе, називаю маніакально-суїцідальним. Ми всі – і ти друже, і я – знову, повільно занурюємося в басейни своїх власних я, звідки нас витягнула весна. Ми пірнаємо у власний розпач і байдужість, зневіру і цинізм. На стає, глибоко, по-фіг, що хтось, десь нас чекає – тебе, мене, бо ми бачимо лиш себе, ми насолоджуємося нашою самотністю і впевненістю в нещасті завтрашнього дня. Капеееец – ми стали насолоджуватись тим, що ми самотні і нікому не потрібні – капееееець… Часом я думаю – а може пора піднятися нам з того моря самознищення, потрібно підніматися, особливо, якщо тебе хтось чекає на березі. Питання лише в тому чи чекає???

• 
• 
•